Вивчення культурної спадщини – це не про наше минуле, це – про наше майбутнє
18 січня Миронівка стала центром яскравого, масштабного дійства. За участі відомих в Україні особистостей було презентовано актуальний історико-культурний проєкт "Спадок. Одяг Миронівщини", робота над яким тривала більш як півроку.
– Реалізація задуму стала можливою завдяки підтримці від фонду "МХП – Громаді", Миронівської міської ради, старост сіл, працівників культури та багатьох небайдужих до нашої культурної спадщини людей, – висловила вдячність кожному ініціаторка проєкту, директорка Миронівського краєзнавчого музею Інна Савсюк.
Головна мета – дослідження, оцифрування та відтворення традиційного народного одягу Миронівщини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, що зберігся до наших днів. У 20 населених пунктах громади було зібрано 90 елементів одягу та предметів декоративно-ужиткового мистецтва. Оцифровано у фотостудії 118 одиниць одягу та створено шість реплік традиційних строїв Миронівщини, включаючи взуття, комплекси прикрас і головні убори. І частину всього цього вже встигли презентувати на ХІІІ-ому форумі громадянського суспільства від ICAP Єднання, який проходив у Києві 5 грудня.
Інна Савсюк деталізувала кожен з етапів грандіозної дослідницької роботи. Перший – виїзні експедиції, під час яких проводився збір матеріалів про традиційний одяг нашої місцевості. Протягом місяця спілкувались з довгожителями громади і отримали безцінну інформацію не лише про одяг і ткацтво, а й про Голодомор, події Другої світової війни.
Аби зрозуміти і відчути, як це відбувалось, учасникам презентації запропонували переглянули відео опитування респондентів.
Враженнями про участь в експедиції поділились її учасники – голова ГО "Навколо нас. UA" Оксана Гуменюк, директор Центру фольклору та етнографії ННІ філології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, вчений секретар Вишгородського історико-культурного заповідника кандидат історичних наук Володимир Щибря. Відзначили, як багато цікавих моментів і спогадів лишила ця робота. Під час експедицій знайшли багато зразків традиційного одягу, які перейшли в спадок від старшого покоління. Для нашої місцевості характерні вишиті сорочки уставкового і безуставкового крою, рясні спідниці, які доповнювали фартухи, корсетки, жіночі головні убори – очіпки і намітки, які згодом були витіснені хустками, а також прикраси і взуття. Виявлено фартух вишитий у давній техніці косої гладі і штапівки, корсетку в селі Македони, чоловічі сорочки, рясну спідницю, кожух. Дослідники навіть не сподівались, що до 2024 року таке могло зберегтись.
Ще одна учасниця експедицій, наукова співробітниця відділу етнології Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Наталка Телегей вивчала ткацтво Миронівщини, зробила висновок про село Пустовіти, як про ткацький осередок. Існують рушники, які ткали тільки тут. Це село було селом ткачів, яких називали шліхтачами.
Про це говорив і Почесний громадянин Миронівської громади, відомий літературознавець Сергій Гальченко, який народився в Пустовітах і батько його теж був ткачем. Зберігся його верстат, ткане полотно, рядна і рушники, які могли б зайняти почесне місце в музеї.
Результатом роботи над проєктом "Спадок. Одяг Миронівщини" стало і створення музейного ютуб-каналу. Під час презентації відбувся перегляд фрагменту колядки, яку заспівала жителька Зеленьок Тетяна Григорівна Личман, родом із Пустовіт.
А потім учасниці самодіяльного хору "Радість" показали ще й фрагмент святкування Калити та пригощали автевтичною випічкою свого села.
Другий етап проєкту – оцифрування музейної колекції та елементів одягу, знайдених під час експедиції, на базі фотостудії ГО "Навколо нас. UA". Вдалося зафіксувати конструкцію цих унікальних речей для можливого їх відтворення. Всі матеріали завантажуються на міжнародний портал museum-digital, що дасть змогу показати колекцію всьому світові. Буде ще й своя музейна віртуальна платформа.
Результатом третього етапу проєкту стало створення реплік чотирьох жіночих та двох чоловічих традиційних вбрань. Відтворено елементи давнього народного одягу за зразком оригінальних та комплекси прикрас зі старовинних фото було відомою українською майстернею "ВидимоНевидимо". Тож під час етнопоказу можна було побачити, як виглядали миронівчани сто років тому. Всі ці речі будуть в інтерактивній фотозоні в музеї. Кожен зможе одягнутись в образ українця кінця ХІХ-початку ХХ століття і відчути себе в ньому.
Високо оцінив командну роботу над проєктом керівник відділу національних проєктів Благодійного фонду "МХП –Громаді" Володимир Панченко. Пригадав, який великий інтерес викликала вона на форумі громадянського суспільства. Це говорить про цінність дослідження. Миронівка зараз – місце культури, до якого хочеться приїжджати. Важливою була фінансова підтримка від фонду. Робота, виконана з величезним ентузіазмом, душею і вмінням завершилась унікальним результатом.
Професорка університету ім. Т.Г. Шевченка , голова наглядової ради українського культурного фонду Наталія Кривда зізналась, що знайомство з ним – це важливий дар, який збереже в душі. Взагалі проєкти, що стосуються нашої культурної спадщини – це не про наше минуле, це – про наше майбутнє. Це безцінне, особливо зараз, коли ми боремося за свою ідентичність.
У планах музейного колективу продовжувати і масштабувати цей проєкт, досліджувати ще й кулінарію Миронівщини, місцеву обрядовість та інші теми, щоб відтворити і зберегти для майбутнього.
В. ЛИСЕНКО.
