Вимоги до влаштування шахтних колодязів
Вода відіграє в організмі людини надзвичайну роль. Гігієнічне значення води визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини. Попри величезне фізіологічне значення води, вона лише тоді задовольняє сучасні вимоги, коли її використання не супроводжується негативним впливом на здоров’я.
Вплив неякісної води на здоров’я населення може виявлятися по різному:
1.У вигляді інфекційних захворювань та інвазій;
2. Неінфекційних хвороб хімічної етіології;
3. Неприємних психічних відчуттів, спричинених поганими органолептичними ознаками води, які інколи сягають такої сили, що людина відмовляється її пити.
Саме у запобіганні цим негативним наслідками для здоров’я населення і полягає гігієнічне значення води, тобто вода, яку безпосередньо використовує населення, повинна бути доброякісною, мати хороші органолептичні властивості, бути нешкідливою за хімічним, у тому числі радіонуклідним складом, безпечною в епідемічному плані та фізіологічно повноцінною.
Контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами в галузі водопостачання здійснюється закладами державної санітарно – епідеміологічної служби.
Основним нормативним документом в якому регламентуються безпечність та якість питної води є Державні санітарні норми та правила
( ДСанПіНу 2.2.4-171-10)« Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Причиною забруднення ґрунтових вод є хімізація сільського господарства, влаштування на територіях індивідуальної забудови гноярок, каналізаційних ям, утримання птиці та іншої домашньої живності на відстані менше 20 метрів до колодязів.
Для запобігання забрудненню води в колодязях, необхідно територію поблизу колодязя утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. У радіусі 50 метрів від колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштування водоймища водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування розчинів отрутохімікатів, тощо. Якщо вода не відповідає гігієнічним нормативам, потрібно провести санацію колодязя: очисти дно від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистяться механічним способом від забруднень та обростання і у разі необхідності ремонтують.
ВИМОГИ
до влаштування шахтних колодязів
Під час влаштування колодязів необхідно дотримуватись таких вимог:
1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
4. У разі використання дерев'яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5÷6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод чи брусів сосни або ялини.
5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2÷0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь.
У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з укладанням у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1÷1,0 мм, у верхній - великих 2÷10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1÷0,15 м, загальна товщина - 0,4÷0,5 м) або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону.
У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.
7. Для опущення в колодязь людини з метою його очищення та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.
8. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування.
Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).
10. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя. Навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя.
Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.
