Про сплату земельного податку та податку на нерухоме майно
На виконання вимог Податкового кодексу України щодо справляння земельного податку повідомляємо, що обов’язок зі сплати податку за земельну ділянку виникає з моменту реєстрації права на земельну ділянку, при цьому, використання земельних ділянок без належного оформлення права власності чи користування на них – є порушенням Закону!
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Як сплачувати податок?
Фізичні особи:
Контролюючі органи за місцем знаходження земельної ділянки нараховують земельний податок для фізичних осіб до 1 липня і надсилають у вигляді податкових повідомлень за місцем реєстрації особи.
Якщо ви не отримали податкове повідомлення, зверніться до податкової інспекції за місцем розташування земельної ділянки.
Термін сплати податку — 60 днів з дня вручення податкового повідомлення.
Юридичні особи:
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня. До 20 лютого вони подають відповідному контролюючому органу за місце знаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації платника плати за землю, разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (раз на 5-7 років).
Хто має право на пільги щодо сплати земельного податку?
Податковим кодексом передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб.
Пільги для фізичнихосіб — ст. 281 Податкового кодексу.
Пільги для юридичних осіб — ст. 282 Податкового кодексу.
Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком — ст. 283 Податкового кодексу.
Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки ст. 266 ПКУ встановлюється,що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішеня, зверніться до податкової інспекції за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування для проведення звірки даних.
У разі подання платником податку контролюючому органу право встановлюючи документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Базою оподаткування є загальна площа житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.
Податок за нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція) на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Податок на нерухоме майно, що перебуває у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт( п.п. 266.3.1. Податкового кодексу України).
Пільги із сплати податку!
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числії х часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
