Переваги легальної трудової діяльності
Легальна трудова діяльність — це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин призводить до втрати трудового та страхового стажів, а також позбавляє працівників наступних важливих речей:
- захисту від незаконного звільнення;
- отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
- гарантованої виплати заробітної плати два рази на місяць;
- права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів, соціальну відпустку з вагітності та пологів та додаткові відпустки передбачені Законом України «Про відпустки»;
- права на оплату листа непрацездатності;
- права не залучатися до наднормових робіт без згоди працівника;
- соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
- цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним трудовим законодавством.
Існують переваги використання легальної праці і для роботодавців:
- офіційно працевлаштовані працівники - це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних особистостей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть свої зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;
- гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та ін.;
- трудова дисципліна;
- можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси;
- можливість скористатися механізмом відшкодування державою витрат роботодавця по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожного офіційно працевлаштованого працівника.
Якщо працівник не уклав трудового договору, а лише усно домовився з роботодавцем, то в разі порушення його прав на трудові гарантії, довести свої права навіть у судовому порядку буде дуже важко.
Роботодавці також повинні бути зацікавлені в оформлені трудових відносин, адже трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої. Використання «тіньової» зайнятості призводить до позбавлення роботодавця права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи, можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність, тощо. Роботодавець не наділений владними повноваженнями, не вправі притягати працівника до дисциплінарної відповідальності.
