Як аграрію не стати жертвою шахраїв. Про глобальний характер підробок
Економічна шкода, яку завдають підроблені товари, серед них часто зустрічаються товари, що загрожують здоров’ю та безпеці громадян, зокрема, підробки таких продуктів, як: косметичні та фармацевтичні препарати, запасні частини, інструменти та деталі машини, хімікати, добрива та побутові товари. Наслідки для здоров’я та безпеки як для кінцевих споживачів, так і для тих, хто використовує ці продукти у виробництві (наприклад, фермери, які використовують підроблені пестициди), можуть бути непередбачуваними і небезпечними для життя та довкілля. Крім того, екологічний збиток може спричинити виробництво, використання та утилізацію підроблених продуктів. Найбільш очевидними прикладами є підроблені пестициди та інші хімічні продукти.
Загально визнаним є факт, що злочини, пов’язані із правами інтелектуальної власності, представляють для порушників відносно низький ступінь ризику, а тому використовуються для підтримки інших видів організованої злочинності. За оцінками різних фахівців в Україні 15-30% щорічно реалізованого насіння це підробка, а для підробок посадкового матеріалу популярних продуктів окремих компаній ця цифра досягає навіть 50-55%, особливо після масштабних рекламних компаній нових продуктів. Нерідко сільгоспвиробники свідомо купують неоригінальний продукт, не замислюючись, що можуть більше втратити в ході збору врожаю. Наявність підробок на ринку посівного матеріалу має величезний негативний вплив, починаючи від ризиків, які з'являються для сільського господарства та економіки в цілому, і закінчуючи шкодою, яка наноситься навколишньому середовищу і продовольчому ланцюгу певної культури.
Підробками називають товари, які порушують права інтелектуальної власності та не відповідають встановленим вимогам якості, бо ніхто не контролює технологію їх виготовлення та транспортування.
Чинне законодавство, а саме Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, містить такі визначення: контрафактні товари — це а) товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в Україні, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів, або яке є схожим настільки, що його можна сплутати з такою торговельною маркою;
б) товари, що є предметами порушення прав інтелектуальної власності на географічне зазначення в Україні й містять назву чи термін або описуються за допомогою назви чи терміна, які захищені таким географічним зазначенням;
в) будь-яка упаковка, етикетка, наліпка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія чи інший документ такого типу, навіть якщо вони представлені окремо, які є предметами порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку або географічне зазначення, які містять позначення, назву або термін, тотожні із охоронюваною в Україні торговельною маркою чи географічним зазначенням, або які є схожими настільки, що їх можна сплутати з такою торговельною маркою чи географічним зазначенням, та які можуть використовуватися стосовно одного й того самого виду товарів, щодо якого охороняється торговельна марка в Україні чи географічне зазначення;
піратські товари — це товари, що є предметами порушення авторського права та/або суміжних прав або права інтелектуальної власності на зареєстрований промисловий зразок в Україні та які являють собою або містять копії, зроблені без згоди правовласника авторського права і суміжних прав або права інтелектуальної власності на промисловий зразок чи особи, уповноваженої таким правовласником у країні виробництва;
фальсифікована продукція — це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи (Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII). Як бачимо, у цьому випадку законодавець розширив поняття фальсифікованої продукції порівняно із контрафактною та піратською, бо встановив, що фальсифікована продукція — це не тільки порушення прав інтелектуальні власності, а ще й продукція, виготовлена з порушенням технології;
право інтелектуальної власності на сорт рослин становлять: 1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені державною реєстрацією; 2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені патентом; 3) право на поширення сорту рослин, засвідчене державною реєстрацією.
Найчастіше підробляють продукцію, яка вже тривалий час перебуває на ринку і отримала визнання споживача, оскільки порушники не хочуть ризикувати і тому переважно не підробляють новинки аграрного ринку, за виключенням тих, які дуже швидко завойовують агроринок і мають попит.
Головною проблемою аграрного сектора є необізнаність фермерів про проблему підробок і їх надмірна економність. Нерідко сільгоспвиробники свідомо купують неякісний продукт, розуміючи, що він неоригінальний, але ж він, наприклад на 30% дешевший, і не замислюються над тим, що вони можуть втратити більше в ході збору врожаю.
І хоча серед фермерів панує думка, що «рослини не математика і їх прорахувати не можна», та в таких випадках простежується чітка закономірність: купили якісний посадковий матеріал — урожай є, якщо придбали не дуже якісний — залишилися ні з чим або у кращому випадку зібрали три чверті очікуваного. Бо в гонитві за дешевизною сільгоспвиробники купують, якщо і насіння сорту компанії-виробника, та вже у вигляді похідного матеріалу, отриманого в другому, а то і наступних поколіннях, або ж купують садивний матеріал, що складається з суміші оригінального матеріалу з різним дешевшим насінням інших сортів, схожих за зовнішніми ознаками.
Варто пам’ятати, що сортові фізичні та біологічні характеристики підробних насіння і садивного матеріалу не відповідають встановленим вимогам, не забезпечують чистоту сорту і прояву всіх його ознак та господарських показників, бо не проходять будь-якого контролю якості і відповідності встановленим вимогам.
Наприклад, загальновідомо, що виробники прокрашують оригінальне насіння, що свідчить про його обробку відповідними засобами захисту рослин, при цьому насіння обробляють якісною фарбою, яка не обсипається і не облуплюється. Шахраї ж наносять дешеву фарбу, яка перебуваючи в мішку, а особливо після транспортування, відлущується, в результаті при відкритті мішка можна помітити пил від неї.
Підробки також фасують в упаковки з нанесеними відомими торговельними марками, хоча іноді припускаються помилок у найменуваннях брендів, або у кольорових відтінках. Однак якщо років шість тому підробки були досить явними і очевидними — видавала якість паперу і недбалість в оформленні упаковки, то з кожним роком порушники маскують підробки все старанніше, в тому числі, і за допомогою підвищення якості виготовлення пакувального матеріалу і нанесення відповідних маркувань.
Для продажу контрафакту підробляють сертифікати, особливо при купівлі частини партії, на яку видано справжній сертифікат якості, або продають продукцію без будь-яких документів, трапляються випадки повторного використання оригінальних мішків (варто пам’ятати, що оригінальні не можуть бути прошиті декілька разів).
Головна порада — не поспішати придбати товар за нижчими за ринкові цінами, бути уважними і заздалегідь на офіційному сайті виробника посівного матеріалу, який будете закуповувати, або на сайтах його офіційних дистриб’юторів (підприємств-реалізаторів) в Україні (які мають бути також зазначені на сайті виробника) детально вивчити усю наявну інформацію щодо: лінійки товарів, особливостей пакування та маркування, додаткових захисних елементів, мережі офіційних дистриб'юторів та можливого діапазону цін.
При купівлі прискіпливо розпитайте підприємство-реалізатор про додаткову інформацію щодо партії товару: сертифікати, договори купівлі-продажу або поставки посівного матеріалу (тобто усі супровідні документи), для того щоб переконатися в автентичності товару та попросіть надати документи, якими підтверджена співпраця реалізатора з виробником (дистриб’юторський договір) — це стане в нагоді при зверненні до суду в разі шахрайства. Документи мають бути оригіналами або належно завіреними копіями.
При цьому, перш ніж перерахувати гроші, ще раз перевірте усю можливу інформацію щодо підприємства-реалізатора посівного матеріалу у мережі Інтернет, бо досить часто можна знайти у відкритому доступі інформацію про негативний досвід аграріїв та відкриті кримінальні провадження.
Крім того, у багатьох великих насіннєвих компаніях діють служби клієнтської підтримки, що мають гарячу лінію, на яку можуть зателефонувати всі покупці, — як звичайні громадяни, так і суб'єкти господарювання, і отримати будь-які роз'яснення або повідомити про можливі факти підробок.
Перший крок — перевірити інформацію наявну на сайті підприємства-реалізатора посівного матеріалу, перевірити чи співпадає ця інформація із даними наведеними у документах до партії товару, у договорах купівлі-продажу або поставки посівного матеріалу (адже вона буде перевірятись під час планової або позапланової перевірки підприємства-реалізатора Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) і таким чином убезпечити себе від купівлі неякісного або підробленого товару, а для цього:
1) перевірте інформацію про наявність сорту в державному Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні https://agro.me.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin-ukrayini
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорти, не внесені до цього реєстру, забороняється поширювати в Україні. В цей реєстр вносять як нові сорти, так і сорти, термін дії правової охорони яких вже закінчився, проте які все ще залишаються привабливими для їх виробництва та розповсюдження на ринку.
Якщо продається сорт, не внесений до цього реєстру, то фермер при купівлі посівного матеріалу такого сорту повинен розуміти, що жодних документів, що підтверджують походження та якість цього матеріалу він не отримає. Адже першою умовою для отримання сертифіката, що засвідчує сортові та товарні якості садивного матеріалу, є включення сорту до саме до цього реєстру (ст. 15 закону України «Про насіння та садивний матеріал»).
2) перевірте чи включений продавець посівного матеріалу до державного Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва https://agro.me.gov.ua/ua/file-storage/derzhavnij-reyestr-subyektiv-nasinnictva-ta-rozsadnictva
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про насіння та садивний матеріал» право на виробництво насіння і садивного матеріалу для його реалізації мають фізичні особи-підприємці та юридичні особи за умови їх включення до цього реєстру. Реєстр містить такі відомості: найменування/прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта насінництва та розсадництва, його місцезнаходження/місце проживання; ботанічний таксон, назву сорту, який він виробляє; категорію (генерацію) та кількість (обсяг) насіння, садивного матеріалу, включеного до виробничої програми; номер та дату видачі документа, на підставі якого фізичною особою-підприємцем або юридичною особою набуто право на використання сорту (ст. 12-2 Закону України «Про насіння та садивний матеріал»). Якщо вашого виробника в реєстрі немає — це означає, що посівний матеріал вирощується нелегально і ніхто не відповідає за якість того, що знаходиться в мішку.
Якщо фізичні особи-підприємці та юридичні особи не включені до реєстру, то вони мають право здійснювати лише реалізацію насіння і садивного матеріалу за умови наявності сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та додержання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин (як це перевірити розповідаємо у пунктах 3 та 4).
3) перевірте у державному Реєстрі сертифікатів на насіння та садивний матеріал https://agro.me.gov.ua/ua/file-storage/reyestr-sertifikativ-na-nasinnya-taabo-sadivnij-material чи дійсно на партію товару, яку ви купуєте, були видані сертифікати якості, а їх повинно бути два: для насіння — це 1) посівний та 2) сортовий, та для садивного матеріалу — 1) сортовий та 2) товарної якості, та термін дії вказаних сертифікатів, адже гарантії на придбане насіння або садивний матеріал діють протягом строку, визначеного в сертифікаті (ст. 22 Закону України «Про насіння та садивний матеріал»). Сертифікати видаються на кожну партію насіння. При купівлі насіння обов'язково перевіряйте відповідність інформації у сертифікатах та на етикетці у мішку. Номер партії та країна виробництва насіння повинні співпадати. Не слід довіряти незасвідченим копіям сертифікатів у разі придбання частини партії посівного матеріалу.
4) перевірте інформацію щодо майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин у державному Реєстрі патентів на сорти рослин https://data.gov.ua/dataset/35f878ef-f5a3-40f7-8d6d-a4d31f47f18b/resource/5ba974cd-f23c-43f6-a3ed-02ceeac4691c, де міститься інформація щодо виданих патентів, строку їх дії та чинності, зареєстрованих ліцензійним договорам, виданим на підставі таких патентів. Патент видається тільки на новий сорт рослин та надає його власникові виключні майнові права на сорт. В усьому світі саме патент надає правову охорону сортові, а після спливу терміну дії патенту сорт стає вільним у користуванні, тобто вже не потрібно отримувати дозволу у власника сорту на його використання, укладати ліцензійну угоду та сплачувати роялті.
Другий крок — купуйте тільки за безготівковий розрахунок, зберігаючи всі чеки та квитанції разом із договором купівлі-продажу або постачання посівного матеріалу. У такому разі ви будете мати беззаперечні докази на випадок придбання підробки. Отримуючи партію насіння, обов'язково перевіряйте наявність двох етикеток (внутрішньої та зовнішньої). Залежно від категорії насіння етикетка має свій колір: добазове — білий з фіолетовим смужкою, базові — білий, сертифіковані першої генерації — блакитний, сертифіковані другого покоління і наступних — червоний, сертифіковані суміші насіння — зелений. На етикетці повинна бути інформація щодо заявника (компанія виробник або оригінатор), культури, назви сорту, генерації, номеру партії, дати пакування, органу з сертифікації та номер етикетки. Номер етикетки друкується централізовано державним органом сертифікації та видається виробнику на певну партію насіння разом з сертифікатом. В сертифікаті вказуються номера етикеток тих мішків, з яких брали проби для дослідження при отриманні сертифіката. Відсутність такої інформації на етикетці означає, що державні органи не перевіряли якість того насіння, яке ви купуєте.