A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Миронівська міська ТГ
Офіційний вебсайт

Права суб’єктів  насінництва та розсадництва при здійсненні заходів державного нагляду (контролю)

Дата: 14.12.2020 15:25
Кількість переглядів: 187

У даному інформаційному матеріалі Головне управління Держпродспоживслужби в  Київської  області пропонує детально розглянути права суб’єктів господарювання, до яких завітали посадові особи державних органів з плановою чи позаплановою перевіркою.

Ст. 42 Конституції України закріплює право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. В частині 3 вказаної статті визначає, що саме держава здійснює контроль за якістю і безпекою продукції та усіх видів послуг і робіт, а ст. 19 Державного  кодексу України визначає сфери, в яких такий контроль і нагляд повинен здійснюватися.

Одним з найважливіших принципів проведення державного нагляду (контролю), який закріплено у ст. 3 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання. Такі права регламентовано у ст. 10 вищезазначеного закону, що є важливим аспектом недопущення незаконного втручання посадових осіб державних органів у господарську діяльність та її перешкоджання при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).

Види перевірок

Згідно з чинним законодавством заходи державного нагляду (контролю) можуть бути плановими та позаплановими. Планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, які затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки. Частота планових перевірок визначається ступенем ризику від провадження відповідної господарської діяльності.

Відповідно до постанови КМУ від 16 січня 2019 р. № 23  критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері насінництва та розсадництва, є:

- порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;

- обсяг виробництва та/або реалізації насіння та садивного матеріалу протягом року, що передує плановому (визначається для насіння за масою, для садивного матеріалу - за кількістю штук);

- протягом року, що передує плановому, суб’єкт господарювання одержував підтвердження на ввезення на територію України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, для селекційних, дослідних робіт і експонування та/або здійснював ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, не внесеного до Реєстру сортів рослин України, але внесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України.

Високий ступінь ризику — не частіше 1 разу на 2 роки

Середній ступінь ризику — не частіше 1 разу на 3 роки

Незначний ступінь ризику — не частіше 1 разу на 5 років

Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику

Конкретні критерії оцінки ступеня ризику визначає орган державного нагляду (контролю) для тієї сфери, яка віднесена до його відання.

Строк проведення однієї планової перевірки може становити до 10 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро- та малого підприємництва — до 5 робочих днів. Сумарна тривалість усіх планових перевірок (комплексного заходу) не повинна перевищувати 30 робочих днів протягом одного календарного року, а стосовно суб’єктів мікро- та малого підприємництва — 15 робочих днів.

Позапланові перевірки проводяться тільки за наявності чітко визначених законом підстав, зокрема:

- за письмовою заявою суб’єкта господарювання (за бажанням);

- з метою виявлення та підтвердження недостовірних даних, заявлених у звітності;

- з метою перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки;

- за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;

- через неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за 2 звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали їх поданню;

- за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері;

- у зв’язку з настанням аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Стосовно звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, важливо те, що така скарга має стосуватися порушень саме їх прав, а не абстрактних прав чи прав третіх осіб, або ж шкоди, нанесеної навколишньому середовищу чи безпеці держави. У разі, якщо таке звернення не підтвердилося, до вказаної фізичної особи застосовується відповідальність.

При позаплановій перевірці перевіряються виключно ті питання, які стали підставою для проведення заходів контролю (нагляду). Строк проведення позапланової перевірки може становити до 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — до 2 робочих днів. Проте кількість таких перевірок законодавець не обмежує, якщо, звичайно, для цього є законні підстави.

Як планові, так і позапланові заходи можуть здійснюватися у формі:

- перевірок;

- ревізій;

- оглядів;

- обстежень;

- інших визначених законом заходів.

Перевірка — це форма здійснення нагляду щодо з’ясування фактичного стану дотримання законодавства, обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності, перевірка кількісного та якісного стану об’єктів суб’єкта господарювання тощо.

Ревізія є формою фінансового контролю, який здійснюється щодо фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Оглядом називається фактично візуальна перевірка об’єктів регулювання, територій або приміщень, а обстеження — це візуальна перевірка загальної характеристики можливостей суб’єкта господарювання.

Журнал реєстрації заходів

За загальним правилом перевірка повинна проводитися за місцем провадження господарської діяльності в робочий час. Якщо у суб’єкта господарювання заведений журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю), то посадова особа відповідної інспекції перед початком перевірки повинна внести туди відповідний запис, заповнивши всі графи журналу та поставивши підпис. Журнал є виключно добровільним, проте вкрай корисним засобом, який ведеться з метою недопущення несанкціонованих перевірок і в разі наявності декількох філій чи представництв його можна вести окремо за кожним з них.

Форма журналу реєстрації заходів державного нагляду затверджена наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18. Він доступний для придбання на деяких поліграфічних підприємствах або ж його можна виготовити самостійно, проте він обов’язково має бути прошитий та завірений підписом (для фізичних осіб — підприємців) або ж підписом та печаткою (для юридичних осіб).

 

Головний спеціаліст відділу контролю в

сфері насінництва та розсадництва  

ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                                                         В.М Половець        


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано